РЕЖИМ РОБОТИ
Соціальний педагог працює:
* Вказана
активна робота (проведення діагностики, консультація батьків, учнів, вчителів).
Тренінг "Як протидіяти тиску однолітків"
Сьогодні відбулася соціальна акція «Ні насильству!» організована соціальним педагогом Теребовлянськоіі школи-ліцею Ліщинсьокою Т.Б спільно з учнями ll ліцейного класу в рамка акції «16 днів проти насильства”. Основна мета заходу – привернути увагу громадськості до актуальних проблем подолання насильства в сім’ї, гендерного насильства та рівності. У дійстві взяли участь працівники поліції та міськоіі ради. Всім охочим вони розповідали як діяти, якщо ви стали свідками або учасниками домашнього насильства. Правоохоронці наголошували не замовчувати про подібні протиправні вчинки щодо оточуючих.Ми сподіваємося, що подібні акції допоможуть посилити суспільний інтерес до проблеми домашнього насильства.
Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.
Торгівля дітьми – це усі дії, пов’язані з перевезенням або вербуванням особи у межах або за межі країни з метою продажу, працевлаштування чи надання послуг шляхом застосування насильства, приниження гідності. Таку важку водночас актуальну тему сьогодні обговорив з ліцеїстами соціальний педагог Ліщинська Т.Б.
Соціальний педагог працює згідно нормативно-правової
документації
Лист МОН від 10.09.2019 № 1/9-571
"Щодо проведення моніторингу"
Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480
"Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"
Лист ІМЗО від 24.07.2017
№21.1/10-1549 "Щодо зниження чисельності фахівців психологічної
служби"
Наказ МОН від 02.03.2017 № 334
"Про унормування діяльності психологічної служби системи освіти"
АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
"ВАША ДИТИНА ІДЕ ДО ШКОЛИ"
Ваша дитина стала школярем
Щоб рости і бути щасливою,
дитині потрібна любов,
упевненість у своїх силах,
у своїй значущості для нас, дорослих.
Я. Корчак
Як будь – яка дорога починається з перших кроків, а будь – яка будова з
фундаменту, так і становлення людської особистості бере початок з сім’ї.
Вплив сім’ї на дитину унікальний, а багато в чому й незмінний. У сім’ї
особистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі і
найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується та яким цілковито
довіряє.
Саме в сім’ї дитина пізнає навколишній світ, тут відбувається її
громадянське становлення, формується світогляд, національний дух, естетичні
смаки, засвоюються моральні цінності.
Отже, саме сім’я має створити для дитини унікальне середовище любові,
розуміння, особливий світ, який складатиметься з очікувань, мрій, планів на
майбутнє.
Шановні батьки! Сьогодні ми торкнемось тих
проблем, яких у вас раніше не було. Ваші діти почали нове шкільне життя у
великій країні Знань, країні дитинства і юності. 12 років ми будемо разом
переживати цікаві, радісні, можливо, й сумні моменти у житті кожної дитини та
кожної сім'ї.
Як навчитися долати труднощі, як допомогти дитині у навчанні, де отримати
консультацію, почути відповідь на складне питання — все це ми будемо вирішувати
разом.
А хто дає той напрямок-дорогу,
Чого не мав, без чого я тинявсь,
Хто вчить дітей ходить, молитись Богу,
Одна відозва є на це – сім'я!
Сім'я – це школа, яка діє впродовж усього життя. Ми не тільки
навчаємо своїх дітей, а й самі вчимося у них.
Дитинство – особлива країна на карті людства. Воно, в основному, визначає
все подальше життя людини, її ставлення до родичів, близьких, знайомих, до
самої мети її існування.
Шановні батьки! Яке перше запитання ви ставите
дитині, коли вона повертається зі школи додому?
Що сьогодні отримав у школі? Це велика помилка. Чому ми не запитуємо
насамперед: що вивчали сьогодні наші діти? Що вони відчувають? Якби ми
більше спілкувалися зі своїми дітьми від дня їхнього народження, знаходили час,
відкладаючи всі проблеми, то й успішність, про яку ми так хвилюємось, була б
вищою.
Батьки часто ставляться до наших балів, як до родинних успіхів чи невдач.
Ми навіть буваємо обтяжені ніби подвійною відповідальністю, змушені думати не
так про себе, як про настрій і реакцію батьків. Для багатьох це стає
непосильною ношею і як наслідок – страхи, стреси, депресії і нервові розлади.
Не вимагайте неможливого від дітей. Перед ними можна ставити лише посильні
завдання. Ви повинні бути цілком впевнені, що ваша дитина у змозі виконати те,
чого від неї вимагаєте. Психічний стан дитини набагато важливіший за бал.
Ніколи не бийте дітей. Різки – у минулому, але руки у батьків залишились.
Легеньке фізичне покарання до двох років ще не ображає дитини. Але з двох років
у неї формується почуття власної гідності й дитина починає відстоювати себе.
Тому до дисципліни слід привчати до двох років, щоб згодом не зламати її
волі. Бажання покарати дітей виникає тому, щ
Покарання можна замінити терпінням. Терпіння — це найбільша чеснота
батьків. Дуже легко накричати, заборонити, не вислухати, навіть вдарити. Дуже
важко бути терплячим, а це важливо. Це допомагає у стосунках із дітьми досягти довіри,
щирості. Замінити покарання можна
поясненням. Терпляче, спокійно, доброзичливо,
аргументовано пояснити дитині те, чого вона не розуміє. Любов і справедливість
– ось, що потрібно нашим дітям завжди, постійно.
Пам 'ятка для батьків першокласників
1. На прикладах, взятих з життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання
обов'язку перед суспільством і сім'єю.
2. Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми постараємося, щоб вони стали для
Вас доброю школою організації сімейного виховання.
3. Виділіть школяреві постійне місце.
4. Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і
навчальних посібників.
5.
Щоденно цікавтесь успіхами дитини в
школі (питайте: "Що цікавого було сьогодні в школі? Про що ти дізнався,
чого навчився? Чи похвалила тебе вчителька? За що?" замість традиційного
"Чи з'їв все те, що я дала тобі до школи? Не товаришуй з Миколкою, бо він
поганий хлопчик!"). Радійте успіхам малюка, і допомагайте йому, але
пам'ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням.
Головне — підтримуйте інтерес до навчання.
АДАПТАЦІЯ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається
кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів
свідчать про те, що цей етап неминуче пов'язаний зі зниженням
успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків
початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю
життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в
організмі дітей. Усе це, безперечно, відбивається на успішності.
Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального
закладу , як правило, пов'язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного –
трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на
успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психіці дитини,
трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення,
пам'ять і сприйняття стають осмисленими. Якщо в початковій школі діти тільки
ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи
самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Вікові особливості молодшого підлітка: потреба в гідному становищі в
колективі однолітків, в сім'ї; підвищена втомлюваність; прагнення обзавестися
вірним другом; прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому
колективі; підвищений інтерес до питання про "співвідношенні сил" в
класі; прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого; відсутність
авторитету віку; відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до
промахів учителів; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається
у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач; відсутність
адаптації до положення "гіршого"; яскраво виражена емоційність;
вимогливість до відповідності слова справі; підвищений інтерес до спорту.
Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?
1. Задоволеність дитини процесом навчання; дитина легко справляється з
програмою.
2. Ступінь самостійності дитини при виконанні ним навчальних завдань,
готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати
завдання самому.
3. Задоволеність міжособистісними відносинами – з однокласниками і
вчителем.
Ознаки дезадаптації:
1. Втомлений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
2. Небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день. Прагнення
відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.
3. Небажання виконувати домашні завдання, негативні характеристики на адресу
школи, вчителів, однокласників. скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
4. Неспокійний сон, труднощі ранкового пробудження, млявість.,постійні
скарги на погане самопочуття.
Як можуть допомогти батьки?
Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, не
дивлячись на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.
Створюйте умови для розвитку самостійності в поведінці дитини. У п'ятикласника
неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе
відповідальність. Незважаючи на гадану дорослість, п'ятикласник потребує
ненав'язливого контролю з боку батьків, оскільки не завжди може сам
зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя. Для п'ятикласника учитель - уже
не такий незаперечний авторитет, як раніше, на адресу вчителів можуть звучати
критичні зауваження.
Важливо обговорити з дитиною причини його невдоволення, підтримуючи при
цьому авторитет вчителя. П'ятикласнику вже не так цікаве навчання
саме по собі. Багатьом в школі цікаво бути тому, що там багато
друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи,
навчання і відносини з друзями в сім'ї, з батьками. Допоможіть дитині вивчити
імена нових вчителів. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини,
постарайтеся якомога швидше зустрітися й обговорити це з класним
керівником або психологом.
Основними помічниками батьків у складних ситуаціях є терпіння, увагу
й розуміння. Постарайтеся створити сприятливий клімат у сім'ї для
дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар